➞ Соя — найбільш поширена рослина серед зернобобових та олійних культур. Насіння сої є важливою сировиною для широкого спектру продуктів харчування. Особливого значення соя набуває у створенні замінників м'яса та молочних продуктів.
Насіння сої збагачене білком, різними вітамінами та мікроелементами. Крім того, соя знаходить застосування у кормовому та технічному секторах. У зв'язку з високим попитом на сою на ринку в Україні успішно ведеться її культивація, і при цьому приділяється особлива увага якісним показникам продукції.
Лабораторний аналіз показників якості сої
Аналіз соєвих бобів включає в себе ряд параметрів, які дозволяють оцінити цінність цієї бобової культурної рослини. Нижче представлені показники якості сої, які аналізують у лабораторії:
- Вологість: визначення вмісту вологи в сої важливе для уточнення класу та зберігання насіння.
- Сирий протеїн: кількість білка впливає на поживну цінність сої та придатність в кормах.
- Вміст олії: вимірювання вмісту олії визначає олійність і придатність сої для переробки в олію.
- Загальні золи: оцінка вмісту загальних мінералів та зол.
- Сахари: оцінка вмісту цукрів в сої може бути важливою для оцінки її придатності для виробництва соєвого молока та інших продуктів.
- Пил та сторонні домішки: оцінка ступеня засміченості сої сторонніми матеріалами, такими як пил, насіння інших рослин.
- Забруднювачі: визначення наявності пестицидів, гербіцидів і важких металів.
- Оцінка мікробіологічної якості: перевірка на наявність патогенних мікроорганізмів та мікотоксинів.
Ці параметри можуть змінюватись для харчової, кормової, або інших промислових цілей. Лабораторний аналіз дозволяє забезпечити відповідність сої стандартам якості та безпеки, а також використовувати її у різних галузях.
Діагностика білка у сої
Аналіз протеїну в сої може проводитися з використанням різних методів та аналізів. Білок — важливий компонент сої і має велике значення в харчовій та кормовій промисловості. Щоб дізнатися скільки білка в сої застосовують один із таких методів:
- Метод Бредфорда: для визначення білка в сої за допомогою колориметра змішайте зразок сої з реагентом Бредфорда, інкубуйте суміш і виміряйте оптичну щільність з колориметра. Використовуйте калібрувальну криву для розрахунку вмісту білка.
- Метод К'єльдаля визначення протеїну в сої включає випалювання зразка, обчислення різниці ваги і розрахунок вмісту білка на основі отриманих даних.
- ІЧ-аналіз (інфрачервоний аналіз) сої на вміст протеїну — це метод, який використовує інфрачервоні спектри для визначення кількості білка у зразку сої. У цьому методі інфрачервоне випромінювання проходить через зразок та реєструється спектр, у якому відображені характеристики різних функціональних груп молекул у зразку.
Вибір методу діагностики залежить від конкретних цілей та вимог до насіння сої. Результати діагностики білка в сої можуть бути важливими для оцінки її поживної цінності, якості та придатності для використання у різних продуктах та галузях.
Оцінка вмісту жиру в сої
Для оцінки вмісту жиру в сої можуть бути використані різні методи, включаючи хімічні та інструментальні аналізи. Поширені методи для того, щоб дізнатися скільки жиру в сої:
- Сирий жир: метод включає вилучення сирого жиру зі зразка сої з використанням хімічних розчинників, таких як хлороформ і метанол. Потім сирий жир випаровується і його маса вимірюється.
- Екстракція в системі Soxhlet: метод також використовує екстракцію, але з використанням установки Soxhlet, що дозволяє повніше вилучити жир зі зразка сої.
- Інфрачервона спектроскопія: може бути використана для визначення вмісту жиру у сої. Цей метод ґрунтується на аналізі інфрачервоного спектру зразка.
- Нуклеарний магнітний резонанс: ЯМР-спектроскопія може бути використана для аналізу вмісту жиру в сої.
- Ультразвукова екстракція: метод використовує ультразвукові хвилі для отримання жиру зі зразка.
- Хроматографія: методи, такі як рідинна хроматографія (РХ) та газова хроматографія (ГХ), можуть бути використані для поділу та кількісного аналізу жирових компонентів у сої.
Вибір методу залежить від доступних засобів та цілей аналізу. Найчастіше в харчовій та кормовій промисловості використовуються хімічні методи екстракції жиру, такі як екстракція сирого жиру або екстракція у системі Soxhlet. Після визначення вмісту жиру в сої ці дані можуть використовуватися для визначення її поживної цінності та придатності для різних виробничих цілей.
Вологість соєвих бобів
Для визначення вологості соєвих бобів можна використати будь-який зручний метод. Базова вологість сої вираховується за допомогою сушіння та зважування наступним чином:
⇒Візьміть представницьку вибірку соєвих бобів, яку ви хочете проаналізувати. Зразок має бути добре перемішаний.
⇒Зважте початкову вагу зразка соєвих бобів за допомогою точних терезів. Запишіть цю вагу.
⇒Розкладіть зразок на шар на плоскій поверхні. Сушіть зразок у сушильній шафі за певної температури (наприклад, 105-110 градусів Цельсія) до постійної маси. Постійна маса означає, що вага зразка перестала змінюватися після сушіння. Це вказує на те, що вся волога була видалена.
⇒Коли зразок досяг постійної маси, зважте його знову за допомогою точних ваг.
Вологість соєвих бобів можна розрахувати з використанням наступної формули:
Вологість (%) = [(Початкова вага* − Кінцева вага*) / Початкова вага] x 100
*Початкова вага — це початкова вага зразка перед сушінням.
*Кінцева вага — це кінцева вага зразка після сушіння.
Результат виражається у відсотках і є вмістом вологи в соєвих бобах. Насіння соєвих бобів за вмістом вологи має відповідати вимогам ДСТУ 4964:2008, що відповідає 12-15%.
Засміченість сої
➞ Засміченість сої — це характеристика, яка оцінює наявність та різноманітність небажаних домішок, сторонніх включень та дефектів у партії сої.
Ось деякі з найпоширеніших видів засміченості сої:
- Стороннє насіння: стороннє насіння, що потрапило до врожаю сої.
- Камені та бруд: випадкові домішки, що збираються разом із соєю під час збирання та обробки.
- Пил та сторонні частинки: дрібні частинки та забруднювачі, які можуть бути присутніми в соєвих бобах.
- Дефекти та пошкодження: тріщини, зелені боби, плями та інші аномалії.
- Тварини: комахи або гризуни, які могли пошкодити соєві боби.
- Забруднювачі та хімічні речовини: наявність забруднень, таких як пестициди або гербіциди.
Якщо при візуальному аналізі виявляється високий ступінь засміченості, може знадобитися вжити заходів для очищення та сортування сої, щоб покращити її якість. Це важливо для забезпечення відповідності сої стандартам якості та безпеки, а також її придатності для використання у різних галузях.
Визначення бур'янів та олійних домішок
Для визначення бур'янів та олійних домішок у сої можна використовувати візуальний огляд та різні методи сортування та аналізу. Ось деякі з найпоширеніших методів:
Візуальний огляд: метод включає ретельний візуальний огляд партії сої з метою виявлення бур'янів і олійних домішок. Досвідчені працівники можуть ідентифікувати різні види бур'янів і відокремити їх від сої вручну або за допомогою сортувального обладнання.
Магнітний сепаратор: можуть використовуватися для видалення олійних домішок, оскільки вони зазвичай містять металеві частинки. Цей метод може допомогти позбутися металевих частинок, які могли б бути в насінні олійних культур.
Сортувальні машини: можуть використовуватися для поділу сміттєвих та олійних домішок від сої. Ці машини можуть використовувати різні методи сортування, такі як вібрація, зважування та оптичне розпізнавання, щоб ідентифікувати та видаляти домішки.
Аналіз хімічного складу: може бути використаний для визначення вмісту олії у сої. Це може допомогти ідентифікувати олійні домішки, так як вони матимуть більш високий вміст олії порівняно із звичайною соєю.
Визначення бур'янів та олійних домішок у сої важливе для забезпечення її якості та придатності для переробки. Сміттєві та олійні домішки можуть знизити якість продукції та викликати проблеми у харчовій та кормовій промисловості. Тому проведення аналізу та сортування сої є важливим етапом у виробництві та контролі якості.
